Анастасії Фещенко всього 9 років. Колись вона була допитливою, щасливою дитиною, яка обожнювала малювати, танцювати й гратися в лікаря. Її іграшковий стетоскоп і “лікарня” для ляльок завжди викликали сміх і радість. Вона любила уявляти себе рятівницею, яка допомагає всім довкола. Але життя вмить усе змінило. Тепер білий халат, який раніше здавався частиною гри, став для Насті символом страху, болю і невизначеності. Її іграшки стали реальністю, але вже не веселою, а важкою буденністю.
Хвороба прийшла нізвідки. Настя не народилася хворою — звичайний вірус перетворився на невидимого ворога, який руйнує її тіло. Поперековий мієліт, як злий хижак, атакував раптово, спершу відібравши в неї рухливість рук. Потім хвороба паралізувала грудний і шийний відділи, відібравши найцінніше — можливість дихати самостійно.
Уявіть, як це — відчувати, що те, що завжди було природним, раптом стало недосяжною розкішшю. Зараз кожен вдих Насті забезпечує апарат штучного дихання. Її маленьке тіло прикуто до ліжка, а життя обмежене звуками лікарняних моніторів і шурхотом медичного обладнання.
Тепер її дні наповнені нескінченними обстеженнями, операціями та болючими реабілітаціями. Але навіть серед цього випробування вона не здається. Її очі, сповнені сліз, світяться надією. Настуся хоче жити. Вона мріє знову дихати самостійно, повернутися до світу, де є дитячий сміх, обійми й щастя бути разом із рідними.
Ми робимо все можливе, але без Вашої допомоги нам не впоратися. Лікування і реабілітація, які можуть подарувати Насті шанс, — це захмарні кошти. А без них боротьба буде зупинена.
Настя бореться там, де дорослі вже давно здалися. Вона потребує Вашої підтримки. Кожна гривня, кожен внесок — це крок до її мрії. Це її шанс.
Переглянути документи
